Марихуана Ganja Тулун

Я, братаны, хочу поделиться с вами одним лютым приключением, которое произошло с мной не так давно. Все началось с того, что я решил закатить закладку и отпраздновать вечерок, как полагается. Выбор моих горячих друзей выпал на метамфетамин, ибо этот наркот давал нам жоско приколы. Но, вы знаете, с каждым разом нужно что-то новое, и я решил попробовать бошки марихуаны. Ну, что тут сказать, отпад, настоящий кайф!

Но я не хотел просто сидеть и курить, надоедать мне такое. Я хотел что-то, что заставит всех окружающих агриться от зависти и восхищения. И тут я вспомнил, что в нашем городе есть боулинг, где собираются все гопники района. Я решил, что сегодняшний вечер будет отмечен моими невероятными талантами в этом виде спорта. Иду себе, с шишками марихуаны в кармане, готовый зажечь боулинг на все четыре стороны!

Захожу в эту атмосферу, братва, и сразу же чувствую, что мои глаза становятся красными, как жопа зайца. Конечно, это был эффект бошек, которые я только что взял. Ну, я думаю, главное - не агриться и не показывать мою новую закладку всем окружающим. И пока я так чиллил, подошел к нам дядька, похожий на тренера по боулингу.

Оказалось, что этот тип знал меня, братаны! А я его знаю уже давно, все эти годы он фанатично следил за моими достижениями в боулинге. Мало кто знает, но я играл в теннис и даже выигрывал немало турниров. Это была моя страсть, а спорт - мой способ релакса. Но после инцидента я остался без руки и больше не мог играть в любимый теннис.

Ну, дядька, знаете, говорит мне, что у него есть хорошая новость. Он предложил мне сразиться в партии боулинга против его команды профессионалов. И я, братцы, сразу согласился! Ведь моя кропаль марихуаны дала мне силы и уверенность. Я был готов брать верх над любым противником!

Подходим к дорожке, я беру шар и наркот вдыхает воздух, с яростью готовясь к началу партии. Все смотрят на меня, но я не трясусь, братва, это же моя зона комфорта! Я уже видел, как гармонично я двигаюсь, сбивая все кегли на своем пути.

В конце партии, братаны, я одержал победу над командой тренера и стал настоящей звездой этого боулинга. Все яростно аплодировали мне, и я чувствовал себя на вершине мира. Моя закладка и бошки марихуаны принесли мне победу, которую я так долго ждал.

Вот такой вот был мой бешенный вечерок, братва! Я купил шишки марихуаны, играл в боулинг как звезда тенниса и покорил все сердца своей невероятной игрой. Не бойтесь экспериментировать и искать новые ощущения, но помните, что наркот - это крайний шаг и нужно быть осторожным. Делайте свои жизни настоящими приключениями, друзья!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...